Тримати баланс: навіщо Максим Кріппа купив БЦ “Парус”

Опубліковано 19 серпня, 2024 Від: Тамерлан Борис

Аналізувати поведінку та дії досвідчених інвесторів іноді не менш цікаво, ніж читати детективний роман. Інтригу підсилює той факт, що дії інвесторів ніколи не бувають спонтанними, і жоден інвестор не розкриває всі карти. У цьому сенсі український підприємець та інвестор Максим Кріппа — канонічний приклад: досвідчений, далекоглядний та досить прихований. Давайте розберемося, що стоїть за покупкою Максом Кріппою БЦ “Парус”.

Трохи про актив: що таке БЦ “Парус”

Перший український хмарочос налічує 34 поверхи та 75 тисяч квадратних метрів загальної площі. Комерційна площа об’єкта — 50 тисяч квадратних метрів. Є кілька конференц-залів та власний паркінг. Розташування об’єкта більш ніж вдале — центр Києва, елітний Печерський район, хороша транспортна розв’язка.

Сума угоди з придбання БЦ “Парус”, природно, не розголошується. Але припускати і рахувати експертам ніхто не забороняє. Вони схильні вважати, що сума складає 100 і більше мільйонів доларів. Сторонами угоди виступили Максим Кріппа, Вадим Столар та його колишня дружина Інна Майструк (їй належало 20%).

Хто такий Максим Кріппа?

Максим Кріппа — бізнесмен, підприємець, венчурний інвестор, який працює переважно з українськими активами. Він став одним з перших українських інвесторів, який звернув увагу на індустрію електронного спорту і ще до визнання її на державному рівні зробив кілька капіталовкладень.

Першим кроком Максима Кріппи в напрямку електронного спорту було придбання частки акцій тоді ще нікому невідомого стартапу. На момент розгляду пропозиції компанія існувала всього 4 місяці і планувала займатися туманною діяльністю — трансляцією та коментуванням кіберспортивних матчів. Високоризиковані інвестиції, проте, себе окупили. Сьогодні студія Maincast — лідер ринку, зосередивши близько 65% ринку. За непідтвердженою інформацією, Максиму Кріппі належить 25% компанії Maincast.

Також в інвестиційний портфель Максима Кріппи входять кіберспортивна організація NAVI та компанія-розробник комп’ютерних ігор GSC Game World, відома такими продуктами, як S.T.A.L.K.E.R. та Козаки.

Цілі покупки БЦ “Парус”

Після появи новини про зміну власника БЦ “Парус” думки експертів розділилися. Одні вважають, що покупка комерційної нерухомості переслідує мету диверсифікувати портфель. Інші наполягають, що Максим Кріппа послідовно реалізує стратегію сегментного інвестування і планує використовувати БЦ “Парус” у контексті кіберспорту. Обидві версії мають свої докази, і вони не суперечать одна одній.

Якщо серйозно розглядати покупку БЦ “Парус” як спосіб диверсифікації портфеля, то необхідно зазначити вдале і елегантне рішення. Хмарочос належить до вищого класу комерційної нерухомості, що дозволяє вважати актив досить ліквідним у порівнянні з нерухомістю нижчого класу.

Інвестування в об’єкти комерційної нерухомості дозволяє не тільки підвищувати капіталізацію, але й отримувати стабільний дохід від оренди. Яка потенційна дохідність БЦ “Парус” сьогодні — сказати важко, але відомо, що у 2008 році вона складала 50 мільйонів доларів на рік.

Ну, і нарешті, покупка активу у вигляді комерційної нерухомості дозволяє отримати фізичний актив з низькою кореляцією стосовно інших активів портфеля та гарним потенціалом зростання вартості.

Все вище перераховане робить БЦ “Парус” дійсно привабливим об’єктом, природно, з поправкою на загальну економічну ситуацію в країні. Але, мабуть, Максима Кріппу ці ризики не лякають — у його портфелі переважно українські активи.

Якщо розглядати другу гіпотетичну ціль покупки БЦ “Парус”, то варто зазначити, що Україна має гарний потенціал зростання та розвитку індустрії кіберспорту. Навіть з урахуванням технічного відставання на старті формування світового кіберспорту, українським компаніям і командам вже вдалося досягти значних результатів і яскравих світових перемог.

Однією з ключових проблем світового кіберспорту є відсутність достатньої кількості тренувальних баз та інфраструктурних об’єктів. Аналітики вже відзначають цю проблему і вказують на те, що вона буде ставати все більш гострою з ростом аудиторії кіберспорту. У цьому світлі те, що Максим Кріппа вирішив створити на базі БЦ “Парус” багатофункціональний та сучасний кіберспортивний хаб, виглядає цілком ймовірним.

На користь цієї теорії служить і те, що в кіберспортивній організації NAVI питання технологічного оснащення вирішуються досить швидко. З вступом Максима Кріппи в статус повноправного власника з його ініціативи були створені дві нові сучасні бази: у Берліні та Києві.

Схоже, Максим Кріппа зацікавлений як у диверсифікації портфеля, так і в розвитку кіберспортивної індустрії. Чи буде він поєднувати дві задачі в рамках одного об’єкта — питання відкрите. Але технічно реалізувати цю ідею цілком можливо — були б кошти і бажання.